|
| |||
Реферат: Тестові завдання з курсу Фізіологія рослинТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ “ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН” ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ
1) білків та вуглеводів; 2) ліпідів та білків; 3) нуклеїнових кислот та ліпідів. 1) апарат Гольджі; 2) ендоплазматичний ретикулум; 3) мікротрубочки. 1) мітохондрії, хлоропласти, ядро; 2) ядро, рибосоми, апарат Гольджі; 3) ЕР, мікротрубочки, мітохондрії. 1) вільно плавають у цитоплазмі; 2) у ядрі; 3) значна частина лежить в гранулярній ендоплазматичній сітці, а частина вільно плаває у цитоплазмі. 1) хімічній модифікації речовин клітини; 2) упакуванні речовин у пухирці і в виведенні їх у вигляді секретів; 3) виведенні синтезованих речовин у зовнішнє середовище, участь у синтезі клітинної стінки. 1) у хлоропластах і ядрі; 2) у хлоропластах і лейкопластах; 3) у вакуолях і мітохондріях. 1) з етілопластів; 2) пропластид; 3) амілопластів. 1) у рибосомах; 2) у хлоропластах; 3) у гіалоплазмі. 1) у лізосомах; 2) у мітохондріях; 3) у хлоропластах. 1) ядро; 2) мітохондрії; 3) хлоропласти. 1) вони є енергетичними станціями клітини, в яких здійснюється синтез АТФ; 2) вони утворені двома мембранами; 3) в них є власне білоксинтезуюча система. 1) плазмолемою; 2) тонопластом; 3) клітинною стінкою. 1) транспортну; 2) синтез білків; 3) синтез жирів. 1) здійснюють синтез АТФ; 2) синтез білка; 3) розщеплення АТФ. 1) участь в поділі клітини і фотосинтезі; 2) побудова клітинної стінки; 3) зберігання і передача спадкової інформації. 1) кисень, вуглець, водень, залізо; 2) вуглець, магній, кисень, йод; 3) водень, кисень, вуглець, азот. 1) 50%; 2) 75%; 3) 5%. 1) глюкоза і фруктоза; 2) крохмаль, целюлоза, пектин; 3) цукроза і глікоген. 1) цитоплазмі і ядрі; 2) ядрі, хлоропластах, мітохондріях; 3) ЕР, апараті Гольджі, рибосомах. 1) транспортна; 2) структурна; 3) запасаюча. 1) ОН і СООН ; 2) NH2 i OH ; 3) COOH i NH2 . 1) нуклеїновим кислотам; 2) білкам; 3) фосфоліпідам. 1) целюлоза і суберин; 2) кутин і воск; 3) лігнін і крохмаль. 1) регуляторну, антибіотичну; 2) транспортну, каталітичну; 3) енергетичну, будівельну. 1) білки; 2) вуглеводи; 3) жири. 1) структура мембран; 2) джерело енергії; 3) терморегуляція. 1) синтезуються на рибосомах; 2) є каталізаторами хімічних реакцій; 3) до їх складу входять метали, вітаміни. 1) в клітинній оболонці; 2) у вакуолі; 3) в цитоплазмі. ВОДНИЙ РЕЖИМ РОСЛИН
1) відставання тонопласта від цитоплазми; 2) відставання цитоплазми від плазмалеми; 3) відставання протопласта від клітинної стінки? 1) поступання певних іонів і молекул деяких речовин; 2) поступання води; 3) поступання певних іонів молекул та води? 1) певна впорядкованість розміщення молекул; 2) висока загальна оводненість структури мембран; 3) наявність тимчасових чи постійних полярних пор. 1) плазмоптиз; 2) циториз; 3) плазмоліз. 1) в системі: розчин – скло – розчинник; 2) в розчині сахарози в колбі; 3) в системі: вакуолярний сік – цитоплазма кореневого волоска – грунтовий розчин? 1) у степових рослин; 2) у гігрофітів; 3) у галофітів – рослин, які зростають на засолених грунтах? 1) при підвищенні концентрації клітинного соку; 2) при перетворенні цукру в крохмаль; 3) при насиченні клітин водою? 1) S = P; 2) S = O; 3) S > O. 1) збільшиться; 2) знизиться; 3) залишиться без змін? 1) випадання дощу; 2) зниження температури повітря; 3) зменьшення вологості повітря? 1) зростає; 2) спадає; 3) стає рівним 0. 1) у тургесцентній клітині; 2) при циторизі; 3) у плазмолізованій клітині? 1) при плазмолізі; 2) при плазмоптизі; 3) при циторизі? 1) Т = 0,8 МПа; S = 0; 2) Т = 0; S = 0,8 МПа; 3) T = 0; S = 0? МПа, плазмолізу не спостерігалось. Чому дорівнює осмотичний тиск клітинного соку? 1) 0,8 МПа; 2) 0,7 МПа; 3) 0,6 МПа? 1) не зміниться; 2) ввійде в стан опуклого плазмолізу; 3) ввійде в тургорний стан? 1) клітинна оболонка проникна тільки для молекул розчиненої речовини, а плаз-малема – тільки для води; 2) клітинна оболонка проникна для води і розчиненої речовини, а плазмалема – тільки для води; 3) клітинна оболонка проникна тільки для води, а плазмалема – для молекул розчиненої речовини. 1) не зміниться; 2) збільшиться; 3) зменьшиться. 0,2М розчин сахарози розміри клітин збільшились, а в 0,4М залишились без змін? Дослід проводився при t0 = 220C: 1) 9,6 атм; 2) 4,8 атм; 3) 2,4 атм. 1) – 3000 кПа; 2) – 2000кПа; 3) – 1000 кПа. 1) 13 М; 2) 0,12 М; 3) 1,4 М. 1) 0,5 М; 2) 1,0 М; 3) 1,5 М. 1) 0,3 МПа; 2) 0,5 МПа; 3) 0,7 МПа. 1) 9,84 атм; 2) 19,68атм; 3) 7,38атм. 1) при поширенні пари від поверхні листка в більш далекі шари атмосфери; 2) при дифузії пару з міжклітинників через продихові щілини; 3) при випаровуванні води з оболонки в міжклітинники. 1) закривання продихів в результаті механічного тиску сусідніх епідермальних клітин заповнених водою; 2) відкривання і закривання продихових щілин, залежне від зміни світла і темряви; 3) рух, обумовлений зміною вмісту води у самих замикаючих клітинах. 1) відкриються; 2) закриються; 3) Залишаться без змін. 1) транспіраційний коефіцієнт; 2) економність транспірації; 3) продуктивність транспірації. 1) паренхіми кори кореня; 2) клітини листка; 3) кореневі волоски. 1) кількість грамів води, витраченої на нагромадження сухої речовини; 2) кількість грамів випаруваної води за одиницю часу з одиниці випаровуючої поверхні; 3) відношення кількості води, випаруваної з поверхні листка, до кількості води, яка випарувалась з вільної водної поверхні тієї ж площі за той же час. 1) види, які здатні переносити різкі зміни вмісту води; 2) види, які при сильному зневодненні входять у стан анабіозу; 3) види з досконалою регуляцією транспірації, що приводитьдо незначних змін вмісту води. 1) вночі; 2) в полудень; 3) вранці. 1) корінь, стебло; 2) стебло, листки; 3) корінь, листки. 1) наявність хлоропластів; 2) нерівномірна товщина клітинних стінок; 3) наявність центральної вакуолі. 1) вихід іонів К+ із протопласта; 2) синтез крохмалю; 3) фотосинтетичне утворення моноцукрів. 1) 250 г/л; 2) 0,4 г/л; 3) 4 г/л. 1) так; 2) ні; 3) залежно від температури води. 1) поступання води різко загальмується; 2) залишиться на попередньому рівні; 3) посилиться. 1) поглинаються коренями з грунту; 2) синтезуються в коренях; 3) утворюються при гідролізі полісахаридів, відкладених у корневій системі. 1) молодий; 2) старий; 3) середнього віку. 1) корневі волоски; 2) клітини кори кореня; 3) клітини, що оточують судини. 1) високий рівень оводненості тканин; 2) висока вологість повітря; 3) висока позитивна температура. 1) "плач" припиняється після поміщення кореневої системи в гіпертонічний розчин; 2) інтенсивність "плачу" гальмується низькою температурою; 3) "плач" припиняється після омертвління клітин кореня. 1) гута; 2) пасока; 3) ксилемний сік у листках. 1) висока ефективність роботи продихового апарату; 2) неглибока розгалужена коренева система; 3) сильно розвинена опушеність лисків. 1) гравітаційна; 2) гігроскопічна; 3) капілярна. 1) система міжклітинників; 2) капіляри в клітинних стінках і судини ксилеми; 3) сукупність протопластів клітин з’єднаних плазмодесмами. 1) 0,05; 2) 5,0; 3) 200. 1) кореневий тиск; 2) різниця водного потенціалу; 3) сили когезії та адгезії. 1) капілярна і гравітаційна; 2) гравітаційна і гігроскопічна; 3) плівкова і капілярна. 1) гравітаційна і плівкова; 2) гігроскопічна і плівкова; 3) капілярна і гравітаційна. 1) 5%; 2) 10%; 3) 20%. 1) слабкий розвиток кутикули; 2) регулювання транспірації з допомогою продихів; 3) слабко розвинута коренева система; 4) опушення на епідермісі; 5) восковий наліт на листках. ФОТОСИНТЕЗ
СO2+2RH2 сонячна енергія (СН2О)+2R+H2O 1) хемосинтез; 2) фоторедукцію; 3) фотосинтез. 1) розподіляються в цитоплазмі рівномірно; 2) розміщуються пепендикулярно до сонячних променів; 3) пересуваються до бічних стінок. 1) в зовнішній мембрані; 2) в стромі; 3) в мембранах гран. 1) служать опорною системою хлоропласта; 2) на них відбувається зв’язування і відновлення СО2; 3) забезпечують спряження послідовних реакцій фотосинтезу. 1) утворення ініціальної частки; 2) формування пропластиди – утворення вп’ячувань внутрішньої мембрани; 3) формування проламелярого тіла; 4) утворення ламел і тилакоїдів з поламелярного тіла. 1) наявність високорозвинутої молекулярної системи; 2) наявність власної ДНК; 3) зв’язок внутришньої мембрани оболонки хлоропласта з мембранами тилакоїдів. 1) фітол; 2) феофітин; 3) хлофілінова кислота. 1) мінеральне живлення і температура; 2) водопостачання, концентрація СО2 та інтенсивність світла; 3) спектральний склад світла, концентрація О2. COOCH3 1) C32H30ON4Mg < COOC20H39 COOH 2) C32H30ON4Mg < COOH COOCH3 3) C32H30ON4H2 < COOC20H39 1) атом магнію; 2) фітольний “хвіст”; 3) порфіринове кільце, замкнуте через атоми азоту на атом магнію. 1) зелені і жовті; 2) оранжеві і фіолеові; 3) червоні і сині. С20Н39ОН? 1) визначає колір пігменту; 2) має здатність до вибіркового поглинання світла; 3) сприяє просторовій орієнтації молекул хлорофілу в мембрані хлоропласта. 1) жовті; 2) сині; 3) червоні. 1) наявність на орбіталях парних електронів; 2) електрони розміщені на збуджених енергетичних рівнях; 3) спіни 2-х електронів, які знаходяться на одній орбіталі, мають однаковий знак. (S1)? 1) випромінюється у вигляді флуоресценції; 2) випромінюється у формі теплової енергії; 3) іде на проходження хімічних взаємодій. 1) в процесі фотосинтезу бере участь одна фотосистема; 2) в процесі фотосинтезу беруть участь дві фотосистеми, які поглинають світло з однаковою довжиною хвилі; 3) в процесі фотосинтезу беруть участь дві фотосистеми, які поглинають світло з різною довжиною хвилі. 1) феофітин і вода; 2) хлорофілінова кислота і метанол; 3) лужна сіль хлорофілінової кислоти, фітол, метанол. 1) з кислотою; 2) з лугом; 3) з спиртом. 1) до фотохімічного; 2) до фотофізичного. 1) зростає; 2) лишається без змін; 3) падає. 1) іде на флуоресценцію; 2) розсіюється у вигляді тепла; 3) запасається клітиною у формі хімічної енергії. 1) електрон збудженої молекули хлорофілу повертається до неї; 2) виділяється О2 внаслідок фотолізу води; 3) не синтезується НАДФ?Н2. 1) так; 2) ні. 1) виділяється при розкладі води; 2) виділяється при розкладі СО2 ; 3) утворюється при синтезі АТФ. 1) СО2 і Н2О; 2) глюкоза, АТФ і О2; 3) білки, РНК, ДНК. 1) для їх здійснення потрібна повна відсутність світла та наявність Н2О; 2) протікають швидше світлових і супроводжуються виділенням О2; 3) для їх протікання світло не обов’язкове, потрібен СО2. 1) зростає; 2) спадає; 3) не змінюється. 1) в цикл вступають з молекули СО2; 2) в результаті одного обороту циклу утворюється 3 молекули глюкози; 3) першими стабільними продуктами циклу є трьохвуглецеві сполуки. Слека-Карпілова): 1) карбоксилювання відбувається один раз в циклі; 2) продуктом карбоксилювання є чотиривуглецева сполука; 3) в результаті карбоксилювання утворюється тривувглецева сполука. 1) глюкоза; 2) цукроза; 3) крохмаль. 1) рівний одиниці; 2) більший одиниці; 3) меньший одиниці. 1) 200; 2) 600; 3) 1200. 3,85. Яка величина цього показника у тіневитривалої рослини? 1) більша; 2) меньша; 3) така ж. 1) 100; 2) 50; 3) 200. 1) зростає; 2) спадає; 3) лишається без змін. 1) зміна температури; 2) зміна вмісту АТФ; 3) умови мінерального живлення. 1) в ситовидних клітинах; 2) в клітинах-супутниках; 3) в механічних елементах. 1) при наявності води і хлорофілу; 2) при наявності води і вуглекислого газу; 3) при наявності СО2, НАДФ?Н2 та АТФ. 1) здатні самі засвоювати органічні речовини; 2) здатні до синтезу органічних речовин з неорганічних з використанням сонячної або хімічної енергії; 3) можуть їснувати тільки на світлі. 6СО2 + ... [pic]С6Н12О6 + ... 1) 6О2; 6Н2О; 2) 2АТФ; 6О2; 3) 6Н2О; 6О2. 1) фотофізичного; 2) фотохімічного; 3) темнової фази. 1) перетворення енергії електронів на енергію хімічних зв’язків АТФ; 2) з СО2 і атома водню, зв’язаного переносниками, з участю АТФ, синтезується глюкоза; 3) перехід електронів атома Mg в молекулі хлорофілу на вищий енергетичний рівень. 1) на фотофізичному етапі світлової стадії; 2) на фотохімічному етапі світлової стадії; 3) у темновій стадії. 1) комплекс рибосом і нуклеїнових кислот; 2) напіврідка речовина; 3) пакети плоских мішечків тілакоїдів. 1) синьо-фіолетове; 2) зелене; 3) червоне. 1) світло; 2) тепло; 3) органічні сполуки. 1) СН4; 2) Н2S; 3) H2O. 1) первинним акцептором СО2 є фосфоенолпіровіноградна кислота; процеси первинного і вторинного карбоксилювання роз’єднані в часі; 2) первинним акцептором СО2 є рибульозодифосфат; реакція карбоксилювання іде один раз; 3) процеси первинного і вторинного карбоксилювання роз’єднані в просторі; первинним акцептором СО2 є ФЕП. 1) K, P, Mn, Mg, N, Fe; 2) Co, Zn, B, S, Pb, Li; 3) Cu, I, Ba, Ca, Hg, Ag. 1) С3-шлях; 2) С4-шлях; 3) САМ-метаболізм. 1) С40Н56О2; 2) С40Н56; 3) С20Н24О4. 1) фікоеретрину; 2) ксантофілу; 3) каротину. 1) наявність металоорганічного зв’язку; 2) наявність пірольних кілець; 3) велика кількість подвійних співпряжених зв’зків у вуглецевому ланцюгу. 1) у молекулі хлорофілу ? немає циклопентанового кільця; 2) у молекулі хлорофілу ? замість групи -СН3 наявна група СОН; 3) у молекулі хлорофілу ? відсутній фітольний хвіст. 1) протопорфірин > протохлорофілід; 2) протохлорофілід > хлорофілід; 3) хлорофілід > хлорофіл. 1) 482 і 452; 2) 660 і 429; 3) 495-565 і 550-615 нм. 1) сині; 2) червоні; 3) жовті. 1) це кількість СО2, що засвоюється на одиницю вмісту хлорофілу за одиницю часу; 2) це кількість хлорофілу на одиницю асимілюючої поверхні; 3) це відношення кількості хлорофілу до кількості синтезованої органічної речовини. 1) у світлолюбних; 2) у тіневитривалих; 3) у тінелюбних. ДИХАННЯ РОСЛИН
1) іде тільки при відсутності кисню; 2) частково інгібується киснем; 3) кисень не потрібний. 1) глюкоза > глюкозо-6-фосфат; 2) глюкозо-6-фосфат > фруктозо-6-фосфат; 3) фруктозо-6-фосфат > фруктозо-1,6-дифосфат; 4) фруктозо-1,6-дифосфат > 3-фосфогліцеріновий альдегід; 5) 3-фосфогліцеріновий альдегід > 1,3-дифосфогліцерінова кислота; 6) 1,3-дифосфогліцерінова кислота > 3-фосфогліцерінова кислота. 1) в цитоплазмі; 2) в мітохондріях; 3) в ядрі. 1) окислювальне декарбоксилювання піровіноградної кислоти; 2) цикл Кребса; 3) електронно-транспортний ланцюг. 1) НАД > ФАД; 2) ФАД > убіхінон; 3) убіхінон > цитохром b; 4) цитохром b > цитохром с; 5) цитохром с > цитохром а; 6) цитохром а > цитохромоксидаза. 1) жири; 2) білки; 3) вуглеводи. 1) при поміщенні рослин в анаеробні умови; 2) при використанні як субстратів дихання білків; 3) при достатньому доступі кисню. 1) ДК > 1; 2) ДК = 1; 3) ДК < 1. 1) інтенсивність фотосинтезу і дихання зрівноважується; 2) інтенсивність фотосинтезу зростає, а дихання послаблюється; 3) інтенсивність дихання посилюється, а фотосинтез послаблюється. 1) етиловий спирт, який утворюється при бродінні, є проміжним продуктом дихання; 2) дихання і бродіння до утворення піровіноградної кислоти протікають однаково; 3) для проходження обох процесів потрібен кисень. 1) зростає розпад глюкози; 2) послаблюється розпад глюкози; 3) інтенсивність розпаду глюкози не змінюється. 1) гліколіз, 4 молекули АТФ; 2) цикл Кребса, 2 молекули АТФ; 3) електронно-транспортний ланцюг, 32 молекули АТФ. 1) схема а; 2) схема б. 1) глюкоза; 2) вуглекислий газ; 3) піровіноградна кислота. 1) С6Н12О6 + 38Н3РО4 + 38АДФ + 6О2 > 6СО2 + 6Н2О + 38АТФ; 2) С6Н12О6 + 2Н3РО4 + 2АДФ > 2С3Н4О3 + 2АТФ + 2Н2О; 3) С6Н12О6 + 6О2 + 6Н2О > 6СО2 + 6Н2О. 1) виділенням тепла; 2) утворенням СО2 і Н2О; 3) синтезом АТФ. 1) одна; 2) дві; 3) три. 1) 37; 2) 54; 3) 2. 1) в цитоплазмі; 2) в зовнішній мембрані мітохондрій; 3) в матриксі мітохондрій. 1) 20-250С; 2) 35-400С; 3) 45-500С. 1) І.дих. = І.фот.; 2) І.дих. > I.фот.; 3) І.дих. < І.фот. АТФ? 1) 586,6 кДж; 2) 30,6 кДж; 3) 10,2 кДж. 1) 2; 2) 15; 3) 38. 1) цикл Кребса; 2) електронно-транспортний ланцюг; 3) гліколіз. 9%? 1) знизиться; 2) лишиться без змін; 3) підвищиться. 1) посилиться синтез АТФ; 2) не справить впливу; 3) АТФ синтезуватись не буде. МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ
1) азоту; 2) магнію; 3) заліза. 1) Са2+; 2) К+. 1) він входить до складу хлорофілу; 2) активує активність ферментів фосфатаз; 3) підтримує структуру рибосом, виключаючи асоціацію їх субодиниць. АТФ у клітинах при його нестачі? 1) знижує в’язкість цитоплазми; 2) сприяє підтриманню протонного градієнта на мембранах тілакоїдів; 3) бере участь в регуляції продихових рухів. (цитохромів, пероксидази, каталази), необхідний для утворення попередників хлорофілу? 1) магній; 2) фосфор; 3) залізо. 1) калій; 2) кальцій; 3) залізо. 1) активує ферментарні системи, які беруть участь у фіксації азоту; 2) посилює поступання в рослину кальцію; 3) забезпечує підтримання високого рівня аскорбінової кислоти. 1) утворення цукроборатів, які швидко пересуваються по рослині; 2) бере участь у синтезі лігніну; 3) прискорює процес амінування органічних кислот. 1) активує фермент нітратредуктазу; 2) входить до складу білка пластоціаніну; 3) входитьдо складу ферментів аскорбіноксилази, поліфенолксидази. 1) буряк; 2) картопля; 3) вика. 1) вуглеводи і ліпіди; 2) білки, нуклеінові кислоти; 3) хлорофіл, крохмаль. 1) листки набувають синьо-зеленого забарвлення часто з пурпуровим чи бронзовим відтінком; 2) відбувається хлороз листків; 3) загнивання і відмирання листків. 1) (NH4)2SO4; 2) Ca(NO3)2; 3) NaNO3. 1) (NH4)2SO4; 2) NH4NO3; 3) Ca(NO3)2. 1) порфірінів; 2) білків; 3) нуклеінових кислот. 1) розчин СаСl2 + КСl; 2) розчин СаСl2; 3) розчин КСl. 1) в молодих; 2) в листках середнього віку; 3) в старих. 1) Mg, Cl, Ca, P, I; 2) Co, Cu, B, Mn, Zn; 3) Fe, S, Br, K, Au. 1) меньше 0,00001%; 2) від 0,01% до 0,00001%; 3) не меньше 0,01%. 1) триптофан, метіонин, пролін; 2) глутамінова, апаргінова, аланін; 3) лейцин, тирозин, аргінін. 1) вільний азот повітря і грунту; 2) мінеральні форми азоту; 3) органічні форми азоту. 1) аспаргін, глутамін; 2) аміак, нітрати; 3) амінокислоти, білки. 1) в коренях; 2) в стеблах; 3) в листкових пластинках. 1) іони в грунті містяться в незначній кількості, вміст води досить низький; 2) грунт багатий необхідними іонами, клітини кореня не насичені ними; 3) клітини кореня насичені цими іонами, в грунті їх незначна кількість. 1) кількість дифундуючих іонів зменшиться; 2) не зміниться; 3) збільшиться. 1) прискорює; 2) не справляє впливу; 3) гальмує. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН
1) перехід рослин до цвітіння; 2) збільшення площі листка; 3) формування перших справжніх листків у прростка. 1) бічна; 2) вставна; 3) базальна. 1) апікальні (верхівкові); 2) втавні; 3) базальні; 4) бічні. 1) наявність дрібних провакуолей та великої кількості вільних рибосом; 2) утворення вторинної клітинної оболонки і втрата здатності до поділу; 3) наявність великої центральної вакуолі, збільшення кількості мітохондрій. 1) поява зовнішніх і внутришніх специфічних особливостей будови клітин; 2) відкладання у клітинній оболонці кутину, пектину, лігніну, суберину; 3) злиття дрібних вакуолей з утворенням одної центральної вакуолі. 1) із зменьшенням осмотичного тиску в клітині; 2) із збільшенням осмотичного тиску в клітині; 3) із збільшенням тургорного тиску. 1) гальмується ембріональна фаза росту клітин і посилюється інтенсивність дихання; 2) гальмується фаза росту клітин розтягненням і зменьшується інтенсивність транспірації; 3) гальмується фаза диференціації і послаблюється інтенсивність фотосинтезу. 1) альбіноси; 2) етільовані; 3) деетільовані. 1) більш проста анатомічна будова, листки редуковані, інтенсивний ріст; 2) тканини стебла чітко диференційовані, листки добре розвинуті, ріст помірної інтенсивності; 3) стебла нормальні, ріст збалансований, листки зеленого кольору. 1) збільшення числа клітин, розмірів органів рослини; 2) заміна ювенільних листків справжніми і перехід до цвітіння; 3) збільшення числа мітохондрій, хлоропластів, рибосом та інших органоїдів. 1) сині; 2) жовті; 3) червоні. 1) глибокий; 2) вимушений; 3) фізіологічний. 1) кисень; 2) елементи мінерального живлення; 3) вода; 4) світло. 1) температура; 2) вологість; 3) тривалість дня. 1) реакція рослин на зміну пори року; 2) реакція рослин на періодичну зміну дня і ночі; 3) реакція рослин на чергування протягом доби періоду світла і темноти певної тривалості. 1) реакція організму на сезонні зміни температури; 2) реакція організму на чергування протягом доби періоду світла і темноти; 3) реакція організму на чергування сухих і вологих періодів року. 1) відсутність інгібіторів росту; 2) стабільна кількість ауксинів; 3) стабільна кількість ауксинів при зменшенні кількості інгібіторів. (сприяють росту листків, диференціації епідермісу та ін.)? 1) сині; 2) зелені; 3) червоні. 1) з хлоофілами; 2) з каротиноїдами; 3) з фікобілінами. 1) діють в порівняно високих концентраціях і регулюють ріст тих клітин, в яких утворились; 2) утворюються в певних органах рослин і справляють вплив у дуже низьких концентраціях; 3) синтезуються у всіх клітинах організму, викликаючи в них певний фізіологічний ефект. 1) руйнування хлорофілу; 2) розчинення стінок клітин відділяючого шару; 3) відтік поживних речовин. 1) в провідних; 2) в меристематичних; 3) в механічних. 1) це – похідні аденіну, синтезуються в коренях; 2) справляють вплив на фазу розтягнення, синтезуються з триптофану в верхівкових меристемах; 3) впливають на ембріональну фазу росту клітин, попередником є мевалонова кислота, синтезуюьтся у всіх тканинах. 1) гальмують біосинтез хлорофілу, синтезуються в апікальних меристемах; 2) посилюють ріст карликових рослин, попередником їх є мевалонова кислота; 3) затримують старіння листків, синтезуються в корені. 1) корені; 2) пагони. 1) після поміщення рослин в темряву; 2) при інтенсифікації ростових процесів; 3) перед вступом рослин у стан спокою. 1) визначається комплексом несприятливих факторів зовнішнього середовища, при сприятливих умовах рослина преходить до вегетації; 2) залежить від внутрішніх причин, використання методів штучного виведення рослин із стану спокою ненфективне; 3) при створенні сприятливих умов рослина переходить до вегетації, ефективне застосування методів штучного виведення рослин із стану спокою. 1) недорозвинутий зародок і непроникність оболонки насіння для кисню; 2) наявність великої кількості інгібіторів росту при низькому вмісті ростових фітогормонів; 3) механічна перешкода зі сторони покривів насіння росту зародка і відсутність води. 1) при наявності гіберелінів та відсутності цитокінінів і інгібіторів росту; 2) при наявності гіберелінів та цитокінінів і відсутності інгібіторів; 3) при наявності інгібіторів і відсутності гіберелінів і цинокінінів. 1) обмін речовин припиняється, дихання відсутнє, ростові речовини переважають над інгібіторами; 2) здійснюється процес диференціаціі, дихання інтенсивне, інгібітори відсутні; 3) інтенсивність обміну речовин сильно знижена, відбувається нагромадження попередників нуклеїнових кислот, інгібітори росту домінують над стимуляторами. 1) проникність збільшується, цитоплазма щільніше прилягає до клітинних оболонок; 2) в’язкість збільшується, цитоплазма відособлюється від оболонки клітини; 3) в’язкість зменьшується, проникність лишається незмінною, клітина тургесцентна. 1) хімічних; 2) механічних; 3) температурних. 1) механічних; 2) фізичних; 3) хімічних. 1) більш високі температури і збільшення довжини світлового дня; 2) більш низькі температури і вкорочення довжини світлового дня; 3) більш високі температури і вкорочення довжини світлового дня. 1) дерепресія геному, збільшення вмісту стимуляторів росту, зниження в’язкості цитоплазми; 2) зменьшення інтенсивності дихання, збільшення вмісту інгібіторів, підвищення в’язкості цитоплазми; 3) зменьшення вмісту вмісту ростових речовин, репресія геному, відособлення протопласта від стінки. 1) полікарпічні; 2) монокарпічні. 1) ембріональний; 2) молодості; 3) зрілості; 4) розмноження; 5) старості. 1) мінеральне живлення і вміст СО2; 2) концентрація О2 і умови водопостачання; 3) температура і тривалість світлової частини доби. 1) не вимагає для переходу до цвітіння дії понижених температур; 2) не зацвітає без дії низькими температурами протягом певного часу; 3) прискорює розвиток при дії низькими температурами. 1) корінь; 2) листки; 3) точки росту. 1) достатня кількість вологи, значний запас вуглеводів; 2) нестача кисню, посуха; 3) нестача запасних вуглеводів, анаеробні умови. 1) стебло; 2) листки; 3) корені. 1) так; 2) ні. 1) довгоденні; 2) короткоденні; 3) нейтральні. 1) дія відповідною довжиною дня протягом певного часу, після якої цвітіння стає можливим при-будь якому фотоперіоді; 2) дія відповідною довжиною дня протягом певного часу, після якої цвітіння стає можливим лише при цьому фотоперіоді; 3) час від початку дії певним фотоперіодом до початку цвітіння рослин. 1) синьо-фіолетові; 2) жовті; 3) червоні. 1) з гібереліну і ауксину; 2) з антезину і гібереліну; 3) з ауксину і цитокініну. 1) довгоденні рослини знаходяться в умовах короткого дня; 2) короткоденні рослини знаходяться в умовах довгого дня; 3) нейтральні рослини знаходяться в умовах короткого дня. 1) утворення квітконосного стебла; 2) формування квітки; 3) утворення генеративної бруньки. 1) короткоденна рослина знаходиться в умовах довгого дня; 2) довгоденна рослина знаходиться в умовах короткого дня; 3) нейтральна рослина знаходиться в умовах довгого дня. 1) фітохром буде знаходитись в формі Фr, почнеться синтез антезину; 2) Фgr перейде у Фr, рослина зацвіте; 3) Фr перейде у Фgr, рослина не зацвіте. 1) закривання суцвіть кульбаби ввечері; 2) повертання суцвіть соняшника до сонця; 3) ріст кореня в напрямку дії сили тяжіння. 1) гідротропізм; 2) геотропізм; 3) хемотропізм. 1) проросток з видаленою верхівкою; 2) верхівка закрита світлонепроникним ковпачком; 3) проросток з верхівкою. 1) на нижній стороні кореня концентрація ауксину меньша ніж на верхній; 2) на нижній стороні кореня нагромаджуються ауксини, надмірні концентрації яких пригничують ріст клітин; 3) на верхній стороні кореня концентрація ауксину меньша, ніж на нижній. 1) сейсмонастії; 2) ніктінастії; 3) автонастії. 1) відкривання квітів тютюну вночі; 2) захлопування листка венериної мухоловки після попадання на нього комахи; 3) рухи листків сором’язливої мімози при дотику до них. 1) здійснюються рітмічно; 2) залежать від осмотичного тиску в клітинах; 3) залежать від вмісту фітогормонів. 1) хемотаксис; 2) аеротаксис; 3) фототаксис. 1) з двобічною симетрією; 2) з радіальною симетрією; 3) з дорзивентральною будовою. 1) з радіальною симетрією; 2) з дорзивентральною будовою; 3) з двобічною симетрією. 1) логаріфмічної кривої; 2) S-подібної кривої; 3) одновершинної кривої. 1) фізіологічна регенерація; 2) травматична регенерація. 1) відновлюючим; 2) диференціюючим. 1) “ефектом маси”; 2) “груповим ефектом”; 3) “ефектом положення”. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН
1) моноцукри і білки; 2) мінеральні солі і вода; 3) ліпіди і нуклеїнові кислоти. 1) здатність переносити низьки позитивні температури; 2) здатність переносити низьки від’ємні температури; 3) здатність переносити весь комплкс несприятливих умов перезимівлі. 1) порушення в їх водному балансі; 2) зменьшення в’язкості цитоплазми; 3) зміна процесів обміну речовин. 1) від’ємні температури викликають коагуляцію білків цитоплазми; 2) замерзаючий клітинний сік розширюється в об’ємі і розриває судини і клітини рослин; 3) кристали льоду, що утворюються в міжклітиниках, викликають механічне пошкодження цитоплазми. 1) залежить від змін фізіолого-біохімічних властивостей цитоплазми, її зневоднення; 2) відбувається при від’ємній температурі, світло не потрібне; 3) відбувається на світлі і пов’язана з нагромадженням цукрів. 1) знижують температуру замерзання клітинного соку, попереджуючи льодоутворення; 2) приводять до інтенсифікації дихання; 3) збільшують кількість вільної води в клітині. 1) закінчення росту; 2) вміст незначної кількості вільної води; 3) порушення відтоку поживних речовин з листків у корені. 1) суха сонячна осінь; 2) літня посуха; 3) активне азотне живлення на початку осені. 1) втрата великої кількості води; 2) отруєння етиловим спиртом, якій нагромаджується при бродінні; 3) вичерпання запасів вуглеводів внаслідок інтенсивного дихання. 1) мінімальна нічна температура; 2) середньорічна температура; 3) загальне число днів з від’ємною температурою. 1) зимові морози; 2) весняні приморозки. 1) дихання; 2) транспірація; 3) фотосинтез. 1) низька інтенсивність транспірації; 2) висока продуктивність; 3) інтенсивний ріст. 1) порушується структура клітинних органоїдів і цитоплазми; 2) змінюється енергетичний обмін; 3) низький водний потенціал грунтового розчину утруднює поступання води в рослину. 1) нагромадження в клітинах великої кількості солей; 2) нагромадження в клітинах осмотично активних продуктів фотосинтезу; 3) неосмотичне поступання води в клітини. 1) ведуть в основному паразитичний спосіб життя, рідше сапрофітний; 2) є переважно сапрофітами, але можуть вражати живі ослабленні рослини; 3) не можуть їснувати без рослини-господаря. 1) фітотоксинами; 2) вівотоксинами; 3) патотоксинами. 1) патогенність; 2) вірулентність; 3) агресивність. 1) нагромадження фітонцидів і фенолів, синтез фітоалексинів; 2) реакція надчутливості, посилення дихання; 3) особливості структури тканин, які створюють бар’єр для проникнення інфекції, створення в тканинах нестачі речовин, життєво важливих для паразита. 1) фітонциди; 2) фітоалексини; 3) феноли. 1) швидкість і ступінь прояву паталогічних поцесів під впливом газів; 2) здатність рослин зберігати життєдіяльність при дії шкідливих газів; 3) нездатністьрослин функціонувати при дії газів. 1) F2>Cl2>SO2>NO>CO>CO2; 2) H2S>HCN>NH3>SO2>Cl2; 3) CO2>CO>NO>SO2>Cl2>F2. 1) пойкілогідричні види; 2) гомойогідричні види; 3) гідратофіти. 1) попередження надлишкової втрати води; 2) перенесення висихання; 3) уникнення періоду посухи. 1) гідрофіти, мезофіти, ксерофіти; 2) сукуленти, несукулентні види, ефемери; 3) гідратофіти, наземні рослини. 1) евгалофіти; 2) криногалофіти; 3) глікогалофіти. 1) солерос, сведа; 2) кермек, тамарикс; 3) полин, кохія.
Курсова робота на тему: "Рослина в житті людини" План Вступ.. ..3 § 1 Теорія розвитку біологічних понять ...
Учні дізнаються про різні форми листків, анатомічну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком ... |фотосинтез, рослина не |...
Вступ........................................................................................................................3 § 1 Теорія розвитку ...
Учні дізнаються про різні форми листків, анатомічну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком ... - вода (входить до складу рослини, без неї не можуть рухатися по рослині поживні речовини, не відбувається фотосинтез, рослина не перегрівається)...
Вопросы и ответы к экзамену по курсу "История экономических учений" Для студентов 2 курса специальности 061100 - "Менеджмент организации" Составитель ...
3. Меркан-зм в Зап. Разрабатыв-е государ. админ-цией планы должны обеспечивать полную сбалансиров-сть отраслей хоз-ва, производств-х нужд и ресурсов, выпуска продукции и каналов ее распредел-я ... ...
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АГРОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра захисту рослин Завідувач кафедрою_ А.К ...
До цього часу не вдалося ще з великою достовірностю показати місце алкалоїдів в життєво важливих процесах обміну речовин, з іншого боку немає неспростовних доказів того, що ... Урожайність деяких культур в 2000 році: озима пшениця 35 ц/га; овес 41 ц/га; гречка 20 ц/га; картопля 150 ц/га; соняшник 15 ц/га; яра пшениця 13 ц/га; горох 13 ц/га; буряки цукрові ... ...
1.Клеточная теория(КТ) КТ- обобщ. предст-я о стр-и кл-к, как единиц живого, об их размножении и роли в форм-и однокл орг-мов. КТ сформулирована 3мя ...
5) рост клл.: акт.процессы транскрипции и синтеза белка (весь кл.цикл, в Мна Ѭ меньше) ... частицы; рибосомы собраны в полисомы (п рибосом, объед-х 1 иРНК) в виде спиралей, розеток, гроздей; кол-во рибосом на грЭР ~ акт-сть кл. (падение кол-ва м.б.при дифференцировке)...
Министерство общего и профессионального оброзования Р.Ф. Томский политехнический техникум Курсовая работа Тема:Расчёт производственно-технической базы ...
кация пит. чел.-час. сть Ѭ Др,ц=18+0,45*103040*1,2 / 1000=73,64...
Міністерство освіти України Ужгородський Державний університет Біологічний факультет Кафедра фізіології рослин та біотехнології Монда Н. В ...
При пошкодженні кореневої системи прцеси регенерації ррслин озимої пшениці проходять слабше ( Власнюк и др., 1959), так як вона безпосередньо приймає участь в обміні речовин і ... Повітряне живлення знаходиться в тісному взаємозв`язку з зимостійкістю, так як процес загартування обумовлює, насамперед накопичення пластичних речовин, серед яких є розчинні цукри ... ...
Банковская система РФ. (2) БС - форма орг-ции ф-нирования в стране специализированных кред. уч-ий, сложивш. исторически закреплена законами. Понятие ...
Приобретая гос ц.б., а также кредитуя прав-ые программы банки принимают участие и в гос кредите. (использ-е кр-тов, кред. инструментов ведет к ускор. оборота кап-ла, увеличся произв-сть его использ-я, ускор. безналич. оборот)....
Министерство общего и профессионального оброзования Р.Ф. Томский политехнический техникум Курсовая работа Тема:Расчёт производственно-технической базы ...
кация пит. чел.-час. сть Ѭ Др,ц=24+0,3*181440*1 / 1000=78,43...
БИЛЕТ № 1 1. Школы научного управления: общая характеристика, значение для сферы сервиса и туризма. 2. Порядок образования туристской фирмы. 3 ...
В эмике этой ядерной индустриально развитой державы зм занимает важнейшее место. Поскольку опас-сть возникновения конфликта в связи с планируемой по-авкой зенитного комплекса С-300 могла сорвать туристлй сезон, президент Кипра принял решение об изменении повий ... ... |
|
|
|